Усі угоди купівлі-продажу, як однієї з форм зовнішньоекономічної діяльності, оформляються з урахуванням вимог Положення про форму Зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №201.
Положення регламентує умови транспортування вантажів відповідно до правил Incoterms 2010.
Incoterms 2010 – це звід термінів, що визначають правила спільної діяльності сторін, які співпрацюють у рамках міжнародного контракту купівлі-продажу. Вони обумовлюють права та обов’язки продавця й одержувача, дії, необхідні для перевезення та митного оформлення товарів, фіксують точки передання товарів від продавця до покупця і визначають ризики та витрати для кожної зі сторін.
Правила Incoterms взагалі та Incoterms 2020, зокрема, не мають зобов’язуючої властивості. Міжнародна торгова палата (ICC) лише інформує про нові правила Incoterms 2020 і рекомендує їх до використання. Тому під час укладення зовнішньоторговельних контрактів допустимо посилатися на правила Incoterms 2010, 2000 і більш ранні версії.
Базиси, описані в умовах поставок, призначені для утримання діяльності сторін міжнародних контрактів купівлі-продажу в правовому полі, для запобігання хаосу та некоректному виконанню зобов’язань відправниками й одержувачами товарів.
Incoterms особливо важливі для визначення умов перевезення і точок переходу відповідальності та фінансових зобов’язань від відправника до одержувача товарів.
Найкращими експертами в галузі термінів Incoterms вважаються фахівці транспортно-логістичних компаній, оскільки вони практично щодня користуються ними під час транспортування вантажів всередині країни та за її межі.
Перелік термінів Incoterms:
- FCA – франко перевізник;
- EXW – франко завод;
- CPT – перевезення оплачено до;
- CIP – перевезення і страхування оплачені до;
- DAT – доставлено на термінал;
- DPU – доставлено в пункт із розвантаженням;
- FOB – франко борт;
- FAS – франко вздовж борту судна;
- CFR – вартість і фрахт;
- CIF – вартість, страхування і фрахт.
